І. Дзюба в 1965 році послав в ЦК КПУ свої роздуми під назвою «Інтернаціоналізм чи русифікація?». Звісно, питання було риторичним. Навіть в публічній радянській пропаганді ніхто не приховував, що совєтський інтернаціоналізм - це однозначно русифікація:


( Read more... )

Чи ви знали, що петриківський розпис належить до списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО?  Це стало можливим лише в Україні, бо поки Україна була в російській тюрмі народів всім було наплювати на це мистецтво.


( Read more... )

Я вже писав про виступ Павличка, котрий обурювався, що в Росії друкують монархіста Шульгіна, а соціаліста Винниченка заборонили друкувати в УРСР. На цю ж тему пише Дзюба до партійного керівництва УРСР та СРСР. Виявляється в русско-совєтской странє «гдє так вольно дишіт чєловєк» навіть Івана Франка боялись повністю друкувати (хоча в школі нам ( Read more... )

Я вже приводив дані по національному складу ВУЗів Одесі, де С. Караванський подавав позов в прокуратуру УРСР проти міністра освіти за русифікацію вищої школи. Караванський висвітлив одну із проблем, що оскільки в ВУЗах наявний обов'язковий екзамен з російської мови, то туди потрапляє менше українців. Тепер приведу загальну статистику по УРСР від І ( Read more... )

З багатьох поглядів УРСР перебуває в значно гіршому становищі, ніж навіть інші неросійські республіки. Як бачимо, Україна за виданням техніко-інформаційних матеріалів рідною мовою стоїть на останньому місці. В перерахунку на душу населення відставання її ще більш разюче. У Литовській РСР, населення якої менше в десять з чимось разів, цих матеріалів ( Read more... )

Наведемо деякі дані про друк в УРСР, виведені з підрахунків за офіційними публікаціями Книжкової палати та іншою офіційною статистикою.

Отож, населення УРСР було близько 20% від населення усього СРСР в 1950 р, і близько 17% в 1963 р. Якщо станом на 1950 рік українською мовою видавалось періодичних видань вдвічі менше ніж було в процентному складі ( Read more... )

Пусть местные под русских подстраиваются - господа приехали!

"Правда" 5 сентября 1965 года в передовице  "Ленинская дружба народов" пишет довольно прозрачно (несмотря на дымовой занавес фразеологии); "Растущие масштабы коммунистического строительства требуют постоянного обмена кадрами между народами. Поэтому недопустимы какие-либо проявления ( Read more... )

Весьма интересный отрывок из книги советского писателя Ивана Дзюбы «Інтернаціоналізм чи русифікація?» (1965 г.).  Само сочинение написано с позиций социализма и ленинского учения, и было отправлено в партийные органы УССР. Как видим в стране победившей "дружбы народов" достаточно пойти на фильм о Шевченке или говорить на украинском языке, чтобы ( Read more... )

Продовжимо читати радянського письменника І. Дзюбу, 1965р.:

Що чекає українців, які їдуть подавати братню допомогу Сибіру, відомо. Це ж не Чехословаччина, де партія приймає рішення виховувати українців, щоб вчили дітей рідної мови. Це ж не Польща, де, крім українських шкіл і гімназій, створені групи вивчення української мови при польських школах, ( Read more... )

Приведу уривок із твору Івана Дзюби, радянського (на той час) письменника, про русифікаторську та українофобську політику радянської влади. Зараз путінці (дозволена в РФ терористична організація) скиглять про "дружбу народов в составє есесесер", а в той час русскіе в Україні називали бандерівцями тих, хто ходив на перегляд фільму про Т. Шевченка і ( Read more... )